Світлана Семенко
Математик і історик за фахом – випускниця Математичного і Історичного факультетів Чернівецького Держуніверситету. Чудово володіє новітніми комп ’ ютерними сервісними програмами, активно працює в українських громадських організаціях Едмонтону. Якщо вам потрібний експерт у деталізації процесу чи проекту – то це робота для неї. Якщо візьметься за справу, то відшліфує її до сяючого блиску досконалості.

Чудовий оздоблювач і декоратор. Знавець українських традицій і народних костюмів у поєднанні з внутрішнім ентузіазмом і вмінням працювати.

Мініатюрна мама двох синів. Чудова подруга, у якої можна багато запозичити і з якою приємно спілкуватися. Безкомпромісний і делікатний критик ( без чого якості не буває) .

Пише сценарії, проводить репетиції. Грає на піаніно і гарно співає - в хорі, в дуеті і соло. Якщо необхідно, підбере матеріал і підготує фото чи відео презентацію. Першим, дуже успішним проектом Світлани був цикл розважальних вечорів про регіони України - спільно з Н. Гриців і за підтримкою Союзу Українок Канади в Едмонтоні. Першим у серії був «Буковинський вечір». Вирісши в Чернівцях, працюючи на кафедрі Українських Студій Університету Альберти, Світлана вклала в підготовку до вечора душу і серце, друкувала, підбирала матеріал, проектувала, планувала, керувала, оранжувала, грала роль, сиділа за пректором, готувала вікторини і конкурс Буковинських костюмів, виступала на радіо, вся її сім ’ я була присутня на вечорі – у привезених з України сорочках, кептарях, цурканках...

Другим вечором серії був «Сорочинський Ярмарок» 2005 року, поставлений за мотивами однойменного твору Миколи Гоголя. Виконуючи ту ж працю, що і під час першого вечора, Світлана також зіграла роль Куми Цибулі у парі з партнером по «Буковинському Вечорові» - Романом Михайляком. Тут уже установилася їх сценічна «пара» - куми Цибулі. Кума Цибуля – чепурна, порядна і релігійна до комізму особа, яка дає перцю Кумові Цибулі і його дружкові - козакові Черевикові, наставляючи їх на путь істинний в український спосіб: заохоченням, солодкою мовою, молитвами, сильним заохоченням... або і штовханом, як конче необхідно.

Світлана - любитель і цінитель мистецтва. У «Сузірї» грає ролі широкого діапазону: від куми - до Цариці з «Ночі перед Різдвом» Гоголя. Однаково природньо носить корсет з хусткою і корону цариці – деяким жінкам це вдається...

На сцені не грає, а живе. Її ролі дуже часто включають спів. Її пісні – самостійно відпрцьовані, вивчені і продумані. Цариця у виконанні Світлани велична і водночас одинока, що спонукає її на широкі жести і жіночі хитрощі. Пасажирка на палубі у сценці «Золото Англії», сусідка у «Вечорницях», міщанка у «Марусі Чурай» - щирі, непідробні образи у виконанні Світлани.